Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (3)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (16)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Перехрестенко Т$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 18
Представлено документи з 1 до 18
1.

Дяченко М. В. 
Характеристики клітин-попередників кісткового мозку як один із критеріїв оцінки індивідуальної відповіді пацієнтів із хронічною мієлоїдною лейкемією на терапію інгібітором тирозинових кіназ [Електронний ресурс] / М. В. Дяченко, І. О. Жалейко, І. С. Дягіль, Т. П. Перехрестенко, Н. М. Білько // Онкология. - 2013. - т. 15, № 3. - С. 224-229. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OL_2013_15_3_12
Мета роботи - проаналізувати функціональні особливості клітин-попередників кісткового можу (КМ) пацієнтів з хронічною мієлоїдною лейкемією (ХМЛ) залежно від ефективності їх лікування для визначення можливої цінності характеристик цих клітин у культурі in vitro в прогнозі перебігу ХМЛ. Об'єктом дослідження були аспірати КМ 32-х пацієнтів з ХМЛ, які одержували терапію препаратом іматиніб (25 осіб) або гідроксикарбамід (7 осіб) та характеризувалися різною (оптимальна, субоптимальна) відповіддю на лікування. Дослідження проведено за допомогою гематологічного, культурального, цитологічного та імуногістохімічного методів. Встановлено, що функціональна активність (формування колоній і кластерів у культурі in vitro) клітин-попередників КМ пацієнтів з оптимальною відповіддю на терапію була нижчою, ніж до лікування з застосуванням іматинібу, або у пацієнтів з субоптимальною відповіддю. Проліферативний потенціал КМ пацієнтів з наявністю Ph+клітин був вищим, ніж у пацієнтів з повною гематологічною та цитогенетичною відповіддю на терапію. Колонії та кластери, одержані в культурі КМ пацієнтів із субоптимальною відповіддю на терапію іматинібом, характеризувалися підвищеним відносним вмістом CD34<^>+-клітин-попередників. Встановлено сильну позитивну статистично достовірну кореляцію між кількістю Ph+клітин та кількістю клітинних агрегатів у культурах КМ пацієнтів, які одержували терапію гідроксикарбамідом, а також між індексом дозрівання клітин в клітинних агрегатах і тривалістю лікування іматинібом. Висновок: відповідь на терапію ХМЛ (із застосуванням інгібітора тирозинкінази BCR-ABL іматинібу), ймовірно, пов'язана зі змінами в популяції лейкемічних стовбурових клітин та клітин-попередників КМ, зокрема змінами їх проліферативного потенціалу, що може бути використано для моніторингу індивідуальної ефективності лікування.
Попередній перегляд:   Завантажити - 598.29 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Перехрестенко Т. П. 
Вивчення ефективності лікування хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію іматинібом [Електронний ресурс] / Т. П. Перехрестенко, І. С. Дягіль, Н. М. Третяк, І. В. Дмитренко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(2). - С. 297-302. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(2)__47
Визначення рівня відповіді на терапію інгібіторами тирозинкінази у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ) згідно зі встановленими міжнародними рекомендаціями є важливим для оцінки ефективності терапії та у разі необхідності своєчасної корекції лікувальної тактики. Мета роботи - оцінити ефективність терапії Іматинібом хворих на ХМЛ. У дослідження увійшли 184 хворих на ХМЛ у хронічній фазі захворювання. Застосовано клінічні, цитогенетичні, молекулярно-генетичні методи дослідження. Ефективність лікування оцінювалася через 6, 12, 18 міс терапії Іматинібом. Одержані дані свідчать, що оптимальну відповідь на лікування у разі моніторингу на 12 міс терапії отримано менше ніж у 35 % хворих, субоптимальну відповідь - близько у 26 %, неефективність терапії - у 39 % пацієнтів. У разі субоптимальної відповіді на 12 міс лікування повну цитогенетичну відповідь на 18 міс терапії одержують близько 27 % хворих, а незадовільну цитогенетичну відповідь - майже 65 %. Висновок: одержані дані підтверджують той факт, що рання відповідь на терапію інгібіторами тирозинкінази хворих на ХМЛ корелює з кращими результатами, а пацієнти з субоптимальною відповіддю мають гірший прогноз у порівнянні з хворими, що одержали оптимальну відповідь на лікування.
Попередній перегляд:   Завантажити - 207.337 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Білько Д. І. 
Визначення ризику рецидиву у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію за показниками функціональної активності клітин кісткового мозку та індексу Sokal [Електронний ресурс] / Д. І. Білько, І. О. Жалейко, Т. П. Перехрестенко, І. С. Дягіль // Досягнення біології та медицини. - 2014. - № 1. - С. 28-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dbtm_2014_1_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 236.908 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Перехрестенко Т. П. 
Оцінка відповіді на терапію іматинібом у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію в залежності від перерви у лікуванні та середньої добової дози препарату [Електронний ресурс] / Т. П. Перехрестенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(2). - С. 535-541. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(2)__73
На сьогодняшній день залишаються до кінця невизначеними причини формування незадовільної відповіді на терапію іматинібом, пошук можливих причин резистентності продовжується. Мета роботи - проаналізувати відповідь на терапію іматинібом залежно від перерви у терапії та фактично одержаної середньої добової дози препарату. 105 хворих було розподілено на 3 групи залежно від середньої тривалості перерви у лікуванні: перша - 10 днів, друга - 30 днів, третя - 60 днів. Також визначалася середня добова доза іматинібу, яку фактично приймав пацієнт. Вона розраховувалася, виходячи з даних про тривалість перерви у лікуванні. Одержані дані свідчать про негативний вплив перерв у терапії в середньому на 30 та більше днів у період перших 6 міс лікування. Показано, що реальна доза препарату була меншою за рекомендовану. Середню добову дозу препарату було визначено у кожній групі пацієнтів залежно від перерви у прийомі іматинібу. Підрахунок середньої добової дози показав, що доза 328, 44 мг/доб за 6 міс лікування у групі з перервою у середньому 30 днів негативно впливає на ефективність терапії через 12 та 18 міс. Середня доза 271, 35 мг/доб протягом 6 міс лікування виявилася неефективною. Висновок: дотримання рекомендованої дози є запорукою позитивної відповіді на лікування інгібіторами тирозинкінази. Безперервне забезпечення препаратом хворих на ХМЛ та прихильність пацієнтів до лікування сприятиме покращанню результатів лікування.
Попередній перегляд:   Завантажити - 273.234 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Перехрестенко Т. П. 
Аналіз ефективності лікування інгібіторами тирозинкінази хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію, які отримували попереднє лікування мієлосаном [Електронний ресурс] / Т. П. Перехрестенко // Гематологія і переливання крові. - 2014. - Вип. 37. - С. 205-213. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2014_37_30
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.548 Mb    Зміст випуску     Цитування
6.

Перехрестенко Т. П. 
Експресія глікопротеїну PGP-170 гемопоетичними клітинами периферичної крові та кісткового мозку у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію з різною відповіддю на терапію інгібіторами тирозинкінази [Електронний ресурс] / Т. П. Перехрестенко, А. І. Гордієнко, Н. М. Третяк, І. С. Дягіль, Є. В. Шороп // Клиническая онкология. - 2012. - № 1. - С. 95-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2012_1_19
Мета дослідження - визначити особливості експресії мембранного глікопротеїну Pgp-170 на CD33<^>+-мієлоїдних клітинах та CD34<^>+-гемопоетичних клітинах-попередниках периферичної крові та кісткового мозку у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ) з різною відповіддю на терапію інгібіторами тирозинкінази (ТКІ). Обстежено 37 хворих на ХМЛ, які одержують лікування препаратами таргетної дії. Наведено результати досліджень, які свідчать, що у хворих на ХМЛ з резистентністю до терапії ТКІ в периферичній крові підвищувалася кількість CD33<^>+-гемопоетичних клітин, які коекспресували білок Pgp-170, у порівнянні з пацієнтами з оптимальною відповіддю. Порівняльний аналіз у групах показав, що у хворих на ХМЛ з резистентністю до терапії в кістковому мозку та периферичній крові підвищувався вміст CD34<^>+Pgp-170<^>+-гемопоетичних клітин. Висновки: у пацієнтів з резистентністю до лікування ТКІ встановлено достовірне збільшення кількості CD33<^>+, CD34<^>+-клітин, що експресують трансмембранний глікопротеїн Pgp-170; у хворих на ХМЛ з резистентністю до терапії відзначено прямий кореляційний зв'язок між кількістю CD33<^>+Pgp-170<^>+ та Ph<^>+-клітин кісткового мозку.
Попередній перегляд:   Завантажити - 495.406 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Дяченко М. В. 
Зв’язок функціональної активності клітин-попередників кісткового мозку при хронічній мієлоїдній лейкемії з індивідуальною відповіддю на терапію [Електронний ресурс] / М. В. Дяченко, І. З. Борбуляк, Н. М. Третяк, Д. І. Білько, І. С. Дягіль, Т. П. Перехрестенко, Н. М. Білько // Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Біологія. Медицина. - 2012. - Вип. 3(2). - С. 26-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdubm_2012_3(2)__7
Попередній перегляд:   Завантажити - 566.29 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Перехрестенко Т. П. 
Визначення взаємозв’язку між імунологічними показниками у периферичній крові та кістковому мозку хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію, які отримують лікування інгібіторами тирозинкінази [Електронний ресурс] / Т. П. Перехрестенко // Архів клінічної медицини. - 2015. - № 1. - С. 24-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2015_1_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 839.473 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Перехрестенко Т. П. 
Експресія апоптоз-асоційованих маркерів у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію з різною відповіддю на терапію інгібіторами тирозинкінази [Електронний ресурс] / Т. П. Перехрестенко, А. І. Гордієнко, Н. М. Третяк, Є. В. Шороп // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, число 3. - С. 67-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2013_20_3_25
Наведено дані власних досліджень щодо визначення особливостей експресії апоптоз-асоційованих маркерів внутрішньоклітинного протоонкогену Всl-2, антигену CD95 гемопоетичними клітинами кісткового мозку (КМ) та периферичної крові (ПК) у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію (XMЛ) з різною відповіддю на терапію інгібіторами тирозинкінази (ТКІ). Цитофлюориметричні дослідження проводили на проточному лазерному цитометрі FACScan (Becton Dickinson, USA). У пацієнтів, резистентних до терапії ТКІ, у порівнянні з хворими, які мали оптимальну відповідь, під час проведення даного дослідження не виявлено статистично значимих змін експресії апоптозасоційованого маркера CD95 на гемопоетичних клітинах ПК та KM, а лише тенденцію до зменшення його експресії у хворих із незадовільною відповіддю на лікування. За результатами вивчення експресії внутрішньоклітинного протоонкогену Всl-2 на гемопоетичних клітинах хворих на XMЛ, що одержували лікування ТКІ, встановлено статистично значиме підвищення експресії протоонкогену Всl-2 гемопоетичними клітинами КМ у групі хворих з резистентністю до терапії, у порівнянні з пацієнтами, які мали оптимальну відповідь. Таким чином, порушення апоптозу у хворих на ХМЛ реалізується за рахунок збільшення гемопоетичними клітинами експресії антиапоптотичного протоонкогену Всl-2, який може брати участь у механізмах резистентності пухлинних клітин хворих на XMЛ до дії ТКІ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.257 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Перехрестенко Т. П. 
Вплив попереднього застосування гідроксисечовини у відповідь на терапію інгібіторами тирозинкінази у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію [Електронний ресурс] / Т. П. Перехрестенко, І. С. Дягіль, Н. М. Третяк // Галицький лікарський вісник. - 2014. - Т. 21, число 1. - С. 56-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2014_21_1_20
Мета роботи - встановити роль попереднього застосування гідроксисечовини у формуванні відповіді до терапії інгібіторами тирозинкінази (ТКІ) у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ). Хворих розподілено на 2 групи залежно від тривалості застосування препарату. До першої групи увійшли 134 пацієнти, які приймали гідроксисечовину не більше 6 міс, до другої - 253 хворих, котрі лікувалися зазначеним препаратом понад 6 міс перед призначенням ТКІ 1-го покоління іматинібу. За попереднього застосування гідроксисечовини не більше 6 міс оптимальну відповідь на 12-й міс лікування іматинібом було досягнуто у 71,6 %, субоптимальну у 17,2 %, неефективність терапії констатовано у 11,2 % пацієнтів. Вивчення ефективності лікування іматинібом у пацієнтів, які попередньо приймали гідроксисечовину більше 6 міс, показало, що на 12 міс моніторингу оптимальна відповідь досягнута у 13,0 %, суботимальна відповідь визначена у 29,6 %, неефективність терапії - у 57,3 %. Доведено, що попереднє застосування гідроксисечовини понад 6 міс перед призначенням ТКІ призводить до погіршення відповіді на терапію. Висновок: "передлікованість" пацієнтів гідроксисечовиною більше 6 міс є одним із факторів, що погіршують результати терапії ТКІ, і може бути причиною резистентності до лікування.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.069 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Перехрестенко Т. П. 
Вплив віку, статі пацієнтів, кількості лейкоцитів та розмірів селезінки на формування відповіді при лікуванні іматинібом хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію [Електронний ресурс] / Т. П. Перехрестенко // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 2. - С. 72-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_2_24
На сьогодні остаточно не визначено фактори несприятливого прогнозу під час формування оптимальної, субоптимальної відповіді та неефективності лікування у разі застосування хворим на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ) іматинібу. Мета дослідження - визначення впливу віку та статі хворих на формування різних рівнів відповіді під час лікування іматинібом, а також виявлення їх залежності від ініціальної кількості лейкоцитів і розмірів селезінки пацієнтів з ХМЛ. У дослідженні брали участь 447 хворих на ХМЛ, які лікувалися іматинібом. Визначення рівнів відповіді, а саме оптимальної, субоптимальної відповіді та неефективності лікування, проводилося згідно з критеріями ELN, update 2010. На підставі проведених досліджень показано, що на формування відповіді у разі лікування іматинібом не впливає вік пацієнтів, стать хворих може грати певну роль під час формування субоптимальної відповіді та неефективності терапії. Хворі з субоптимальною відповіддю на лікування та неефективністю терапії мають статистично значну різницю за показниками кількості лейкоцитів і розмірів селезінки у порівнянні з групою пацієнтів, які досягли оптимальної відповіді. Таким чином, одержані дані свідчать про вплив ініціальної кількості лейкоцитів, розмірів селезінки на формування відповіді на лікування іматинібом хворих на ХМЛ, а також статі хворих на формування субоптимальної відповіді на 6-й та 12-й міс терапії та неефективності терапії на 12-й та 18-й міс та демонструють відсутність зв'язку між рівнем відповіді та віком хворих.
Попередній перегляд:   Завантажити - 992.654 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Стародуб Г. С. 
Ефективність застосування талідоміду при лікуванні хворих на мієлодиспластичний синдром [Електронний ресурс] / Г. С. Стародуб, Н. В. Горяінова, Т. П. Перехрестенко // Молодий вчений. - 2016. - № 12.1. - С. 185-187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2016_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 139.104 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Стародуб Г. С. 
Особливості експресії гемопоетичними клітинами кісткового мозку мембранних антигенів CD34, CD117, CD33, CD38 у хворих на мієлодиспластичний синдром рефрактерну анемію із надлишком бластів II в динаміці захворювання [Електронний ресурс] / Г. С. Стародуб, Н. В. Горяінова, О. В. Басова, Т. П. Перехрестенко, В. О. Кубарова, Н. М. Третяк, А. І. Гордієнко // Гематологія і переливання крові. - 2017. - Вип. 39. - С. 196-204. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2017_39_27
Попередній перегляд:   Завантажити - 392.988 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Перехрестенко Т. П. 
Вивчення відповіді на терапію інгібіторами тирозинкінази у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію залежно від індексу Socal [Електронний ресурс] / Т. П. Перехрестенко, І. С. Дягіль // Лікарська справа. - 2015. - № 1-2. - С. 97-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2015_1-2_20
Обстежено 426 хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ) у хронічній фазі, які одержували лікування іматинібом. Рівень відповіді на терапію оцінювали згідно з рекомендаціями European Leukemia Net. Прогностичний індекс Socal визначали в дебюті захворювання та розраховували за відповідною формулою. Серед хворих з низьким індексом Socal (n = 150) протягом 12-ти міс терапії інгібітором тирозинкінази (ІТК) оптимальна відповідь досягнута у (66,7 +- 3,8) %, субоптимальна - у (20,0 +- 3,3) %, неефективність терапії відмічена у (13,3 +- 2,8) %. У групі хворих проміжного ризику (n = 160) протягом 12-ти міс лікування оптимальну відповідь одержано у (22,5 +- 3,3) %, субоптимальну - у (36,9 +- 3,8) %, неефективність лікування - у (40,6 +- 3,9) %. У групі високого ризику під час моніторування протягом 12-ти міс терапії у (6,9 +- 2,4) % констатовано оптимальну відповідь, у (19,8 +- 3,7) % - субоптимальну, у (73,3 +- 4,1) % - неефективність терапії. Виявлено статистично достовірну різницю між рівнем відповіді та індексом Socal. Одержані дані свідчать про незаперечну роль індексу Socal у формуванні відповіді на терапію ІТК.
Попередній перегляд:   Завантажити - 132.148 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Басова О. В. 
Роль імуносупресивної терапії у пацієнтів з набутою апластичною анемією з огляду на патогенез захворювання [Електронний ресурс] / О. В. Басова, Н. М. Третяк, О. А. Кисельова, Т. П. Перехрестенко, Г. С. Стародуб // Гематологія і переливання крові. - 2019. - Вип. 40. - С. 197-210. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2019_40_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 441.828 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Перехрестенко Т. П. 
Сучасна імунна терапія гострого лімфобластного лейкозу [Електронний ресурс] / Т. П. Перехрестенко // Гематологія і переливання крові. - 2019. - Вип. 40. - С. 211-220. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2019_40_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 388.332 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Кисельова О. А. 
Екстрамедулярні прояви на шкірі при мієломі: від ізольованої шкірної плазмоцитоми до маніфестації множинної мієломи [Електронний ресурс] / О. А. Кисельова, Т. П. Перехрестенко, О. В. Басова, Г. С Стародуб, М. М. Мазур // Гематологія і переливання крові. - 2019. - Вип. 40. - С. 261-267. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2019_40_24
Попередній перегляд:   Завантажити - 879.525 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Перехрестенко Т. П. 
Молекулярно-генетичні особливості перебігу В-клітинного хронічного лімфоцитарного лейкозу [Електронний ресурс] / Т. П. Перехрестенко, У. І. Мельник, С. В. Видиборець // Гематологія і переливання крові. - 2021. - Вип. 41. - С. 210-221. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2021_41_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 445.865 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського